Музеят на руското изкуство в Киев отказа да промени името си.
Колективът на музея счита, че преименуването може да се превърне в «непоправима политическа грешка» и да даде повод да се обвини Украйна «в русофобия и национализъм».
Ето какво конкретно казват от музея:
Інформація про перейменування музею
У зв’язку з розглядом депутатами Київської міської ради питання про перейменування Київського національного музею російського мистецтва ставимо громадськість міста до відома. Пропонується вилучити з назви музею словосполучення «російського мистецтва», і замінити назву на якусь іншу.
На наш погляд, зміна назви цього широковідомого закладу на підставі недолугого чиновницького рішення, без урахування думки фахівців і обговорення широкою мистецькою та музейною громадськістю, є прикрим випвдком порушення європейських норм і демократичних принципів, які проголосила незалежна Україна.
Київський національний музей російського мистецтва — це заклад, який зберігає унікальну колекцію, що є цінністю державного, національного рівня. Зібрання художніх творів, що належать до російської школи (саме цей зміст передбачає сучасна назва музею), формувалося в Києві протягом майже цілого століття. Напередодні свого 95-річчя музей є одним з найвідоміших, улюблених та популярних художніх музеїв України.
В основу збірки музею були покладені художні цінності, значну частину яких склали пам’ятки, що відносяться до російської художньої культури. Наявність такого великого матеріалу в Києві пояснювалась процесами, які проходили в культурному житті міста в кінці XIX — початку XX століття, збиральницькою діяльністю киян, експонуванням пересувних художніх виставок, відкриттям міського музею тощо. Пізніше до нього надходили відповідні твори з музейних фондів Москви, Ленінграда, та Спілки художників.
Перша назва музею – традиційний вибір того часу. Біля витоків музею стояв А.С.Дахнович (1881-1938), згодом розстріляний більшовиками. Спрямованість та поповнення складу колекції формувалися за напрацьованими ним принципами. У 1920-х — 1940-х років, до зібрання музею надійшли твори, відібрані у музейних фондах Києва, Москви, Ленінграда. Всі вони були об’єднані самобутньою стилістикою та тематикою, властивою представникам російської школи. За визначенням цей мистецтвознавчий термін застосовують до творчості митців різних національностей, які отримали художню освіту в навчальних закладах Москви, Петербурга-Петрограда-Ленінграда.
Таким чином, виключення з назви музею визначення «російське мистецтво», яке вказує на склад колекції, є некомпетентним.
На даний час збірка музею нараховує понад 13000 пам’яток мистецтва — живопису (2500), скульптури (250), графіки (6500), декоративно-ужиткового мистецтва (3500). Серед них вирізняються унікальні, колекції давньоруського іконопису XIII — XVII ст., творів видатних митців XVIII — XX століття: Д.Левицького, В.Боровиковського, В.Тропініна, І.Айвазовського, В.Перова, І.Крамського, М.Ге, І.Шишкіна, В.Маковського, І.Рєпіна, В.Васнєцова, В.Полєнова, В.Верещагіна, М.Антакольського, М.Врубеля, М.Нестерова, К.Коровіна, О.Бенуа, З.Серебрякової, відомих майстрів XX — XXI ст.: С.Герасимова, А.Пластова, О.Дейнеки, Ю.Піменова, М.Ромадіна. П.Оссовського, І. Шадра, Кукриніксів, В.Стожарова, В.Іванова, В.Цигаля.
Сучасна експозиція музею, розташована у 26 залах, побудована за історико- хронологічним принципом і відображає основні періоди розвитку російського мистецтва XIII — XX ст.
Протягом багатьох років музей є науково-методичним центром України по дослідженню та вивченню російського мистецтва, яке представлено в усіх художніх музеях нашої країни. Співробітниками музею здійснюється велика науково-дослідницька робота, підготовлено чимало наукових та популярних видань: путівників, буклетів, каталогів, альбомів. Триває багаторічна робота по підготовці академічних каталогів музейних колекцій.
На основі музейної збірки систематично організовуються виставки як в приміщенні музею, так і за його межами: в містах України, Німеччини, Італії, Австрії, Франції, Великобританії, Чехії, Словаччини, Фінляндії, Японії, США.
Збереження назви музею є прикладом європейської свідомості нашого суспільства, шанобливого відношення до фундаторів музею. Демонстративна зміна назви музею справляє вкрай негативне враження і буде неоднозначно сприйнята не тільки в Україні, але й у всьому світі. Таке не виважене, провокативне рішення може стати непоправною політичною помилкою, яка завдасть іміджевої шкоди цілій країні, та в умовах гібридної війни стане для злостивців приводом звинуватити Україну в русофобії та націоналізмі.
У працівників музею викликає подив, що таке важливе питання, пов’язане з подальшою долею закладу, вирішується без урахування думки наукового колективу, без відповідного обговорення спеціалістами, шанувальниками мистецтва, численними відвідувачами музею.
На даний час проводиться анкетування щодо зміни назви. Свою думку про доцільність перейменування музею можна висловити, заповнивши анкету чи на сторінці у Facebook Київського національного музею російського мистецтва.
Науково — методична рада КНМРМ.
10 січня 2017 року
